розговоритися
РОЗГОВОРИТИСЯ, ворюся, воришся, док. Поступово захопившись розмовою, стати говірким, балакучим. Він був чоловік поважний.. Не многомовний, а коли вже розговориться, то паше [пашить] його кожне слово полум'ям (Вовчок, І, 1955, 144); Вже коли познайомились і розговорились, вона розповіла свої тривоги (С. Ол., З книги життя, 1968, 147); // Завести розмову, вступити у бесіду. Всі були якісь байдужі, бо ще не розговорилися й не перезнайомилися (Кучер, Трудна любов, 1960, 196); По обіді, в хвилину відпочинку, зібралися заробітчани до гурту, розговорилися про справи свої нужденні, про гіркі заробітки (Цюпа, Назустріч.., 1958, 102).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розговорюся | розговоримося |
2 особа | розговоришся | розговоритеся |
3 особа | розговориться | розговоряться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розговорився | розговорилися |
Жіночий рід | розговорилася | |
Середній рід | розговорилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розговорімося | |
2 особа | розговорися | розговоріться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | розговорившись |