розграбування
РОЗГРАБУВАННЯ, я, с . Дія за знач. розграбувати. З поваленням гетьманату було створено в Асканії новий робітком і кілька озброєних бойових дружин для охорони степу та віддалених таборів від куркульських розграбувань (Гончар, II, 1959, 32); Велика Жовтнева соціалістична революція врятувала нашу країну від національної катастрофи, від розграбування її імперіалістичними державами, вивела її на шлях прогресу й процвітання (Ком. Укр., 7, 1962, 18).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | розграбування | розграбування |
Родовий | розграбування | розграбувань |
Давальний | розграбуванню | розграбуванням |
Знахідний | розграбування | розграбування |
Орудний | розграбуванням | розграбуваннями |
Місцевий | на/у розграбуванні | на/у розграбуваннях |
Кличний | розграбування | розграбування |