розгризати
РОЗГРИЗАТИ, аю, аєш; недок., РОЗГРИЗТИ, зу, зеш, док., перех. Гризучи, розкушувати, розтирати зубами що-небудь тверде, міцне. Під лавою шкряботить, розгризаючи погублені кимось насінини, миша (Мушк., Серце.., 1962, 58); - Галько, спали їх, ножами зріж! Зріж на мені пута, - вив Карпо, всмоктуючи тілом вірьовки, розгризаючи їх зубами (Тют., Вир, 1964, 386); Одна з мавп схопила горіх обома лапами й спритно розгризла, вибираючи зерно... (Донч., Ю. Васюта, 1950, 150).
@ Розгризти горіх - вирішити, розплутати яку-небудь важку, заплутану справу. Нехай вже раз той горіх розгризу (Номис, 1864, № 4937).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розгризаю | розгризаємо |
2 особа | розгризаєш | розгризаєте |
3 особа | розгризає | розгризають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розгризатиму | розгризатимемо |
2 особа | розгризатимеш | розгризатимете |
3 особа | розгризатиме | розгризатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розгризав | розгризали |
Жіночий рід | розгризала | |
Середній рід | розгризало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розгризаймо | |
2 особа | розгризай | розгризайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | розгризаючи | |
Минулий час | розгризавши |