роздрочення
РОЗДРОЧЕННЯ, я, с., розм. 1. Дія за знач. роздрочити.
2. Стан за знач. роздрочитися.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | роздрочення | роздрочення |
Родовий | роздрочення | роздрочень |
Давальний | роздроченню | роздроченням |
Знахідний | роздрочення | роздрочення |
Орудний | роздроченням | роздроченнями |
Місцевий | на/у роздроченні | на/у роздроченнях |
Кличний | роздрочення | роздрочення |