роздягання
РОЗДЯГАННЯ, я, с. Дія за знач. роздягати 1 і роздягатися 1. В далекій прихожій почувсь шум та тяганина роздягання (Н.-Лев., І, 1956, 622); - Арештована, ви пропустили свій час роздягання. Прошу зараз роздягнутися! - Наглядач невмолимий (Кач., II, 1958, 69).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | роздягання | роздягання |
Родовий | роздягання | роздягань |
Давальний | роздяганню | роздяганням |
Знахідний | роздягання | роздягання |
Орудний | роздяганням | роздяганнями |
Місцевий | на/у роздяганні | на/у роздяганнях |
Кличний | роздягання | роздягання |