розколення
РОЗКОЛЕННЯ, я, с . Дія за знач. розколювати.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | розколення | розколення |
Родовий | розколення | розколень |
Давальний | розколенню | розколенням |
Знахідний | розколення | розколення |
Орудний | розколенням | розколеннями |
Місцевий | на/у розколенні | на/у розколеннях |
Кличний | розколення | розколення |