розколиватися
РОЗКОЛИВАТИСЯ, ається, док. Почати дуже коливатися, хитатися. * Образно. Солодкозвучна мова, Скорившись розміру віршованих дворядь, Розколивалася, мов повна брость садова (Бажан, Вибр., 1940, 188).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розколиваюся | розколиваємося |
2 особа | розколиваєшся | розколиваєтеся |
3 особа | розколивається | розколиваються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розколивався | розколивалися |
Жіночий рід | розколивалася | |
Середній рід | розколивалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розколиваймося | |
2 особа | розколивайся | розколивайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | розколивавшись |