розкольниця
РОЗКОЛЬНИЦЯ, і, ж. Жін. до розкольник.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | розкольниця | розкольниці |
Родовий | розкольниці | розкольниць |
Давальний | розкольниці | розкольницям |
Знахідний | розкольницю | розкольниць |
Орудний | розкольницею | розкольницями |
Місцевий | на/у розкольниці | на/у розкольницях |
Кличний | розкольнице | розкольниці |