розкомизитися
РОЗКОМИЗИТИСЯ, ижуся, изишся, док., розм. Почати дуже вередувати, капризувати.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розкомижуся | розкомизимося |
2 особа | розкомизишся | розкомизитеся |
3 особа | розкомизиться | розкомизяться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розкомизився | розкомизилися |
Жіночий рід | розкомизилася | |
Середній рід | розкомизилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розкомизімося | |
2 особа | розкомизися | розкомизіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | розкомизившись |