розлущувати
РОЗЛУЩУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗЛУЩИТИ, щу, щиш, док., перех. Очищати, звільняти що-небудь від зовнішньої оболонки (шкаралупи, лушпиння і т. ін.), руйнуючи, розламуючи її. Насипає [хлопець] з банки перед Тонею мідій, що він прихопив їх, видно, в Сухомлиновій хаті, сам їх розлущує і подає дівчині (Гончар, Тронка, 1963, 231).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розлущую | розлущуємо |
2 особа | розлущуєш | розлущуєте |
3 особа | розлущує | розлущують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розлущуватиму | розлущуватимемо |
2 особа | розлущуватимеш | розлущуватимете |
3 особа | розлущуватиме | розлущуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розлущував | розлущували |
Жіночий рід | розлущувала | |
Середній рід | розлущувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розлущуймо | |
2 особа | розлущуй | розлущуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | розлущуючи | |
Минулий час | розлущувавши |