розлущуватися
РОЗЛУЩУВАТИСЯ, ується, недок., РОЗЛУЩИТИСЯ, иться, док. 1. Очищатися, звільнятися від зовнішньої оболонки (шкаралупи, лушпиння і т. ін.) внаслідок її руйнування.
2. перев. док. Почати багато і довго лущити що-небудь. [Марися:] А ти, парубче, не сміти по хаті, а то я тебе ось цим деркачем по губах! [Микита (дає їй лушпиння): ] На, викинь! [Маруся:] І сам викинеш, не великий пан. І-і, розлущився! (Кроп., І, 1958, 71).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розлущуюся | розлущуємося |
2 особа | розлущуєшся | розлущуєтеся |
3 особа | розлущується | розлущуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розлущуватимуся | розлущуватимемося |
2 особа | розлущуватимешся | розлущуватиметеся |
3 особа | розлущуватиметься | розлущуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розлущувався | розлущувалися |
Жіночий рід | розлущувалася | |
Середній рід | розлущувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розлущуймося | |
2 особа | розлущуйся | розлущуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | розлущуючись | |
Минулий час | розлущувавшись |