розмиряти
РОЗМИРЯТИ, яю, яєш, недок., перех. і неперех., рідко. Відновлювати мир, згоду між ким-небудь; мирити, примиряти. Діло от-от до бійки доходить. Спочатку я просто лякався й прожогом біг розмиряти (Хотк., І, 1966, 151); Йонька встав і накинувся з кулаками на жінку і таки побив би її, якби не Гаврило, якому тільки й судилося сьогодні, що розмиряти (Тют., Вир, 1964, 93).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розмиряю | розмиряємо |
2 особа | розмиряєш | розмиряєте |
3 особа | розмиряє | розмиряють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розмирятиму | розмирятимемо |
2 особа | розмирятимеш | розмирятимете |
3 особа | розмирятиме | розмирятимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розмиряв | розмиряли |
Жіночий рід | розмиряла | |
Середній рід | розмиряло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розмиряймо | |
2 особа | розмиряй | розмиряйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | розмиряючи | |
Минулий час | розмирявши |