розпитуватися
РОЗПИТУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗПИТАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм. 1. Те саме, що розпитувати. Домна падала коло чоловіка, розпитувалась: - Що тобі, Семене? Чого сумуєш? (Коцюб., І, 1955, 112); Випивши з гістьми знову, став [Сава Петрович] уже поважно розпитуватися в Мокроуса про новини (Головко, II, 1957, 267); - А чия ж ти? - І так він випитував про все в Левантини, розпитався й про те - через що кинула хазяїв (Гр., II, 1963, 259); Вигляд у господаря був похмурий і стомлений. Сахно розпиталася про його здоров'я (Смолич, І, 1958, 69); Вже скільки сіл минула, і.. не дуже в речі заходжу: розпитуюсь дороги в Дем'янівку, подякую за хліб-сіль та й далі (Вовчок, І, 1955, 8); Й на другий день листа не було. Кирило обуривсь.. Треба піти у город і розпитатись (Коцюб., II, 1955, 210).
2. розм. Запитуючи, розпитуючи одне одного, з'ясовувати що-небудь. - Як ми розпитались промеж себе, так от що зробим: ..зложимося, скільки у кого є грошей, щоб можна було купити [зерна] (Кв.-Осн., II, 1956, 127); - Годі, мамо! Се ми вже між собою розпитаємось, а вам вже час спочити (Вовчок, І, 1955, 240).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розпитуюся | розпитуємося |
2 особа | розпитуєшся | розпитуєтеся |
3 особа | розпитується | розпитуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розпитуватимуся | розпитуватимемося |
2 особа | розпитуватимешся | розпитуватиметеся |
3 особа | розпитуватиметься | розпитуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розпитувався | розпитувалися |
Жіночий рід | розпитувалася | |
Середній рід | розпитувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розпитуймося | |
2 особа | розпитуйся | розпитуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | розпитуючись | |
Минулий час | розпитувавшись |