розплоджуватися
РОЗПЛОДЖУВАТИСЯ, ується, недок., РОЗПЛОДИТИСЯ, одиться, док. 1. Розводитися, розмножуватися у великій кількості (перев. про тварин). Вонюча бузина розкорінялася-розплоджувалася на волі (Мирний, IV, 1955, 205); На родючому грунті.. більше розплоджується різних хробачків та комах, від яких жиріють коропи (Донч., І, 1956, 59); З жалем поглядали колгоспники на велике болото, на якому швидко розплодилися малярійні комарі (Мокр., Сто.., 1961, 72); // розм. Народжуватися у великій кількості (про людей). - Енею годі вже журитись, Од його має розплодитись Великий і завзятий рід (Котл., І, 1952, 155); Ви скаржитесь: - Тісно тепер на землі, Надміру, мовляв, розплодилось людей... (Воскр., З перцем!, 1957, 238).
2. перен., розм. Збільшуватися, з'являтися у великій кількості (перев. про щось небажане). - Ізнов розплодилась вельможна шляхта поміж миром! Да нам не вперше викопувати сей бур'ян по Вкраїні! (П. Куліш, Вибр., 1969, 115).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розплоджуюся | розплоджуємося |
2 особа | розплоджуєшся | розплоджуєтеся |
3 особа | розплоджується | розплоджуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розплоджуватимуся | розплоджуватимемося |
2 особа | розплоджуватимешся | розплоджуватиметеся |
3 особа | розплоджуватиметься | розплоджуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розплоджувався | розплоджувалися |
Жіночий рід | розплоджувалася | |
Середній рід | розплоджувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розплоджуймося | |
2 особа | розплоджуйся | розплоджуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | розплоджуючись | |
Минулий час | розплоджувавшись |