розплід
РОЗПЛІД, розплоду, ч., спец. 1. Дія за знач. розплодити і розплодитися. Розплід овець.
На розплід - для розведення, одержання приплоду. - Як будуть розбирати економію в пана, я візьму тільки руду корову. - А мені коли б пару гусей на розплід (Коцюб., II, 1955, 77).
2. Відкладені бджолиною маткою яєчка, а також личинки, лялечки, які виросли з цих яєчок. У весняно-літній період у комірках стільників вулика є ще й розплід, з якого розвиваються робочі бджоли або трутні (Бджільн., 1956, 9).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | розплід | розплоди |
Родовий | розплоду | розплодів |
Давальний | розплодові, розплоду | розплодам |
Знахідний | розплід | розплоди |
Орудний | розплодом | розплодами |
Місцевий | на/у розплоді | на/у розплодах |
Кличний | розплоде | розплоди |