розплітатися
РОЗПЛІТАТИСЯ, ається, недок., РОЗПЛЕСТИСЯ, ететься, док. 1. Розпускатися, розмотуватися, розділятися на окремі пасма (про що-небудь сплетене, скручене). Хустка їй впала,.. а довгі коси розпліталися на бігу (Кобр., Вибр., 1954, 168); В хату вскочила Люда. Її не можна було впізнати: крендель на голові розплівся, жовта хустка, недбало кинута на плечі, зсунулась... (Перв., Дикий мед, 1963, 333); // Роз'єднуватися, розчіплюватися (про пальці, руки, обійми). Поволі гамір в автомайстерні вщухав, припинялися розмови, розпліталися обійми (Загреб., Європа. Захід, 1961, 13); Христина стоїть нерухомо, тільки пальці розплелися, і права рука, трохи піднята, вітає коханого (Собко, Звич. життя, 1957, 311).
2. Розплітати собі косу. Розплелася дівчина - Ніби на весілля (Рудан., Тв., 1959, 57).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розплітаюся | розплітаємося |
2 особа | розплітаєшся | розплітаєтеся |
3 особа | розплітається | розплітаються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розплітатимуся | розплітатимемося |
2 особа | розплітатимешся | розплітатиметеся |
3 особа | розплітатиметься | розплітатимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розплітався | розпліталися |
Жіночий рід | розпліталася | |
Середній рід | розпліталося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розплітаймося | |
2 особа | розплітайся | розплітайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | розплітаючись | |
Минулий час | розплітавшись |