розпорядкувати
РОЗПОРЯДКУВАТИ, ую, уєш, недок. і док., рідко. Те саме, що розпоряджатися. Денис розпорядкує, мов сам усе придбав (Кв.-Осн., II, 1956, 409); Я зовсім сама до себе не належала, не розпорядкувала ні своїм часом, ні роботою (Л. Укр., V, 1956, 96); - Треба ж заздалегідь розпорядкувати, кому держати в церкві ставники, кому носити кругом церкви корогви та образи, кому дзвонити (Н.-Лев., VI, 1966, 368).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розпорядкую | розпорядкуємо |
2 особа | розпорядкуєш | розпорядкуєте |
3 особа | розпорядкує | розпорядкують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розпорядкуватиму | розпорядкуватимемо |
2 особа | розпорядкуватимеш | розпорядкуватимете |
3 особа | розпорядкуватиме | розпорядкуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розпорядкував | розпорядкували |
Жіночий рід | розпорядкувала | |
Середній рід | розпорядкувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розпорядкуймо | |
2 особа | розпорядкуй | розпорядкуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | розпорядкуючи | |
Минулий час | розпорядкувавши |