розпроданий
РОЗПРОДАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розпродати. Писцеві комедій, розпроданих потай, Слузі лицедійних розваг Не личить гордливих надгробків пишнота (Бажан, Роки, 1957, 199); Сумніву не могло бути: «Ганц» розпроданий (Полт., Повість... 1960, 387); // розпродано, безос. присудк. сл. В мене однієї щуки цілий віз не розпродано (Мирний, III, 1954, 75).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | розпроданий | розпродана | розпродане | розпродані |
Родовий | розпроданого | розпроданої | розпроданого | розпроданих |
Давальний | розпроданому | розпроданій | розпроданому | розпроданим |
Знахідний | розпроданий, розпроданого | розпродану | розпродане | розпродані, розпроданих |
Орудний | розпроданим | розпроданою | розпроданим | розпроданими |
Місцевий | на/у розпроданому, розпроданім | на/у розпроданій | на/у розпроданому, розпроданім | на/у розпроданих |