розпушник
РОЗПУШНИК, а, ч. Сільськогосподарське знаряддя для розпушування грунту, знищення бур'янів у міжряддях і т. ін. Розпушування м'яких грунтів можна провадити тракторними плугами або спеціальними розпушниками (Довідник сіль. будівельника, 1956, 135).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | розпушник | розпушники |
Родовий | розпушника | розпушників |
Давальний | розпушникові, розпушнику | розпушникам |
Знахідний | розпушник, розпушника | розпушники, розпушників |
Орудний | розпушником | розпушниками |
Місцевий | на/у розпушнику | на/у розпушниках |
Кличний | розпушнику | розпушники |