розпушувач
РОЗПУШУВАЧ, а, ч. Пристрій для розпушування чого-небудь. Після цього [корчування] вичісують коріння корчувальними боронами або розпушувачами (Лісівн. і полезах. лісорозв., 1956, 147); На рамі планувальника встановлено спеціальний розпушувач, який складається з 19 культиваторних стояків (Колг. Укр., 1, 1958, 39); Надзвичайно важливо при виготовленні виробів з тіста надати їм пухкості і пористості.. Для цього, а також для надання тісту слоїстості тощо, є різні розпушувачі тіста (Технол. пригот. їжі, 1957, 224).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | розпушувач | розпушувачі |
Родовий | розпушувача | розпушувачів |
Давальний | розпушувачеві, розпушувачу | розпушувачам |
Знахідний | розпушувач | розпушувачі |
Орудний | розпушувачем | розпушувачами |
Місцевий | на/у розпушувачі, розпушувачу, розпушувачеві | на/у розпушувачах |
Кличний | розпушувачу | розпушувачі |