розслідувати
РОЗСЛІДУВАТИ, ую, уєш, недок. і док., і діал. РОЗСЛІДИТИ, джу, диш, док., перех. 1. Робити дослідження, вивчення кого-, чого-небудь. В. І. Ленін, надаючи великого значення скаргам трудящих, настійно вимагав глибоко їх розслідувати і вживати дійових заходів (Рад. Укр., 23.I 1963, 2); Поки говорити про користь або шкідливість чужих впливів, треба попереду докладно розслідити, зрозуміти їх початки, розвій і вплив (Фр., XVI, 1955, 385); Він звернув свої великі блискучі очі цікаво на мене, мов хотів мене до дна душі розслідити (Коб., І, 1956, 205).
2. Виясняти, з'ясовувати, проводячи слідство або розбираючись в якомусь питанні. - Адміністрація нехай розбирається. Винна Леся Кумач? Розслідуйте. А от у переживання людей я повинен втручатися (Хижняк, Невгамовна, 1961, 96).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розслідую | розслідуємо |
2 особа | розслідуєш | розслідуєте |
3 особа | розслідує | розслідують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розслідуватиму | розслідуватимемо |
2 особа | розслідуватимеш | розслідуватимете |
3 особа | розслідуватиме | розслідуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розслідував | розслідували |
Жіночий рід | розслідувала | |
Середній рід | розслідувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розслідуймо | |
2 особа | розслідуй | розслідуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | розслідуючи | |
Минулий час | розслідувавши |