розсохлий
РОЗСОХЛИЙ, а, е. Який розсохся, потріскався від надмірного висихання. Він узяв клепку від розсохлого барильця з-під огірків, обстругав її приблизно в формі скрипки, вбив кілька гвіздків і напнув на них тоненький дріт (Смолич, II, 1958, 16); На приступцях вітряка, крізь щілини розсохлих дощок проросли пагони полину (Логв., Давні рани, 1961, 181).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | розсохлий | розсохла | розсохле | розсохлі |
Родовий | розсохлого | розсохлої | розсохлого | розсохлих |
Давальний | розсохлому | розсохлій | розсохлому | розсохлим |
Знахідний | розсохлий, розсохлого | розсохлу | розсохле | розсохлі, розсохлих |
Орудний | розсохлим | розсохлою | розсохлим | розсохлими |
Місцевий | на/у розсохлому, розсохлім | на/у розсохлій | на/у розсохлому, розсохлім | на/у розсохлих |