розстібатися
РОЗСТІБАТИСЯ, аюся, аєшся, рідше РОЗСТІБУВАТИСЯ і рідко РОЗСТЬОБУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗСТЕБНУТИСЯ, стебнуся, стебнешся і рідко РОЗСТІБНУТИСЯ, стібнуся, стібнешся, док. 1. Ставати, робитися незастебнутим (про одяг). Комірець сорочки.. розстебнувся, пазуха зовсім розхристалася (Мирний, III, 1954, 281); // Вийматися з петельок (про гудзики, гаплики і т. ін.), розв'язуватися, роз'єднуватися (про застібки). В молодиць від реготу розстібувались гаплики на спідницях (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 204); - Сорочка ціла і кохта ціла, а кнопки всі за раз розстебнулись! (Гончар, II, 1959, 94).
2. Розстібати на собі одяг. Кинув [Кирило] шапку, похукав у руки, розстібаться давай. Сіпа ті гудзики, сіпа - не розстебнеться: як граблі руки (Тесл., З книги життя, 1949, 31); Баба Горпиниха почала.. розстьобуватися (Мирний, IV, 1955, 380); Хома розстебнувся, виставляючи груди з гвардійським значком і медаллю «За відвагу» (Гончар, III, 1959, 251).
3. тільки недок. Пас. до розстібати, розстібувати, розстьобувати.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розстібаюся | розстібаємося |
2 особа | розстібаєшся | розстібаєтеся |
3 особа | розстібається | розстібаються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розстібатимуся | розстібатимемося |
2 особа | розстібатимешся | розстібатиметеся |
3 особа | розстібатиметься | розстібатимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розстібався | розстібалися |
Жіночий рід | розстібалася | |
Середній рід | розстібалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розстібаймося | |
2 особа | розстібайся | розстібайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | розстібаючись | |
Минулий час | розстібавшись |