розшаркуватися
РОЗШАРКУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗШАРКАТИСЯ, аюся, аєшся, док. 1. Розкланюватися, шаркаючи ногою. Розшаркується [Іван] перед Палажкою і подає їй руку (Мирний, V, 1955, 212); Мальований розшаркався, потиснув руки обом: спершу Каті, потім Андрію (Гур., Наша молодість, 1949, 99).
2. перен., розм. Виявляти надмірну запобігливість перед ким-небудь. Якщо до нього [інженера] заходила жінка, він вмить перероджувався: ставав лагідним, елегантним, розшаркувався перед нею і не знав, де її посадити (Баш, Надія, 1960, 40).
3. тільки док., розм. Почати надто багато, довго розкланюватися, шаркаючи ногою.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розшаркуюся | розшаркуємося |
2 особа | розшаркуєшся | розшаркуєтеся |
3 особа | розшаркується | розшаркуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розшаркуватимуся | розшаркуватимемося |
2 особа | розшаркуватимешся | розшаркуватиметеся |
3 особа | розшаркуватиметься | розшаркуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розшаркувався | розшаркувалися |
Жіночий рід | розшаркувалася | |
Середній рід | розшаркувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розшаркуймося | |
2 особа | розшаркуйся | розшаркуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | розшаркуючись | |
Минулий час | розшаркувавшись |