розшивка
РОЗШИВКА, и, ж. 1. Дія за знач. розшити, розшивати. Ні для кого не секрет, що промислові об'єкти в основному не штукатуряться і не облицьовуються, а будуються під розшивку (Веч. Київ, 29.III 1967, 3).
@ Розшивка вузького місця - усунення, ліквідація неполадок, труднощів в якій-небудь справі. Кіндрат Дем'янович бігав по штреках, забоях разом з інженером, стягав людей на розшивку вузького місця (Ю. Янов., Мир, 1956, 261).
2. Оздоблення, узорне шитво на чому-небудь; вишивка. В залі гасне світло. Завіса блищить пишним золотом розшивки, її освітлюють прожектори з бокових лож і рампа (Ю. Янов., II, 1958, 19); На Поділлі розшивкою змережують жіночі сорочки на 15 - 20 см від низу (Укр. нар. худ. вишив., 1958, 45).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | розшивка | розшивки |
Родовий | розшивки | розшивок |
Давальний | розшивці | розшивкам |
Знахідний | розшивку | розшивки |
Орудний | розшивкою | розшивками |
Місцевий | на/у розшивці | на/у розшивках |
Кличний | розшивко | розшивки |