розшнурований
РОЗШНУРОВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розшнурувати.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | розшнурований | розшнурована | розшнуроване | розшнуровані |
Родовий | розшнурованого | розшнурованої | розшнурованого | розшнурованих |
Давальний | розшнурованому | розшнурованій | розшнурованому | розшнурованим |
Знахідний | розшнурований, розшнурованого | розшнуровану | розшнуроване | розшнуровані, розшнурованих |
Орудний | розшнурованим | розшнурованою | розшнурованим | розшнурованими |
Місцевий | на/у розшнурованому, розшнурованім | на/у розшнурованій | на/у розшнурованому, розшнурованім | на/у розшнурованих |