розштовхнути
РОЗШТОВХНУТИ, ну, неш, док., перех., розм. Однокр. до розштовхувати. Із глибини конторських надр з'являється майор Яцуба і, розштовхнувши дівчат, виходить на ганок (Гончар, Тронка, 1963, 174); Напруживши всю свою силу, я перекинувся на спину і, розштовхнувши ногами.. шматки льоду, вислизнув на твердий лід (Досв., Вибр., 1959, 184).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розштовхну | розштовхнемо |
2 особа | розштовхнеш | розштовхнете |
3 особа | розштовхне | розштовхнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розштовхнув | розштовхнули |
Жіночий рід | розштовхнула | |
Середній рід | розштовхнуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розштовхнімо | |
2 особа | розштовхни | розштовхніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | розштовхнувши |