розігрітий
РОЗІГРІТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розігріти. Дихнув [хлопець] пречистим повітрям, насиченим теплою парою, розігрітою в лісі живицею (Фр., III, 1950, 8); Ми снідали на полі принесеним із собою і розігрітим тут же кулішем (Смолич, І, 1947, 123); Одеколон, пудра, грим, розігріте від танку жіноче тіло - всі запахи змішалися докупи (Ю. Янов., II, 1958, 159); За святковим столом сиділо чимало уже розігрітих хмелем гостей (Стельмах, І, 1962, 329); // у знач. прикм. Пахне свіжої глиці розігріта смола (Голов., Близьке.., 1948, 146); Розігріта кров Мов молотами стукала у жилах (Фр., XIII, 1954, 207).
2. у знач. прикм. Який розігрівся, став збудженим унаслідок чого-небудь. Любов Прохорівна вечорами лишала паранджу у сусідових жінок, молодих дехканок, і поверталася додому веселою, розігрітою (Ле, Міжгір'я, 1953, 83).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | розігрітий | розігріта | розігріте | розігріті |
Родовий | розігрітого | розігрітої | розігрітого | розігрітих |
Давальний | розігрітому | розігрітій | розігрітому | розігрітим |
Знахідний | розігрітий, розігрітого | розігріту | розігріте | розігріті, розігрітих |
Орудний | розігрітим | розігрітою | розігрітим | розігрітими |
Місцевий | на/у розігрітому, розігрітім | на/у розігрітій | на/у розігрітому, розігрітім | на/у розігрітих |