романс
РОМАНС, у, ч. 1. Невеликий словесно-музичний твір, звичайно ліричного змісту, для голосу з музичним супроводом (фортепіано, гітари, арфи і т. ін.). З дверей Таниної кімнати чути голос Любуші, що співає романс Шуберта (Коч., II, 1956, 22); Ми з гордістю говоримо про український радянський романс і його кращих інтерпретаторів, майстрів камерного мистецтва (Мист., 2, 1966, 22); // В інструментальній музиці - невелика п'єса наспівного мелодійного характеру. Олеся, убрана в новеньку сукню,.. награвала на гітарі якийсь романс (Н.-Лев., III, 1956, 93).
2. Невеликий ліричний, переважно інтимного характеру вірш, покладений на музику. Пісні та романси українських поетів.
3. діал. Роман (див. роман1 2). Вона була зроду така, що не любувалася в ніяких романсах, ні в дозволенних, ні в заборонених. Коли ж кому мило її поцілувати, то що це їй вадить? (Март., Тв., 1954, 356).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | романс | романси |
Родовий | романсу | романсів |
Давальний | романсові, романсу | романсам |
Знахідний | романс | романси |
Орудний | романсом | романсами |
Місцевий | на/у романсі | на/у романсах |
Кличний | романсе | романси |