романістика
РОМАНІСТИКА1, и, ж. Мистецтво писати, створювати романи (див. роман1 1). У жанровій різноманітності, у багатстві ідейної проблематики, тематичній свіжості і оригінальності - запорука нових успіхів нашої історичної романістики (Рад. літ-во, 3, 1957, 19); Українська романістика післявоєнного часу збагатилася цілою низкою монументальних епічних полотен про далеке минуле. Почесне місце серед них посідає роман «Гомоніла Україна» [П. Панча] (Літ. газ., 7.VII 1961, 1).
РОМАНІСТИКА2, и, ж. Наука про мову, літературу, культуру романських народів; романська філологія. Друкуватимуться [в журналі «Мовознавство»] також статті, присвячені проблемам русистики, славістики, германістики, романістики (Літ. Укр., 27.IX 1966, 3).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | романістика | романістики |
Родовий | романістики | романістик |
Давальний | романістиці | романістикам |
Знахідний | романістику | романістики |
Орудний | романістикою | романістиками |
Місцевий | на/у романістиці | на/у романістиках |
Кличний | романістико | романістики |