роняти
РОНЯТИ див. ронити.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | роняю | роняємо |
2 особа | роняєш | роняєте |
3 особа | роняє | роняють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ронятиму | ронятимемо |
2 особа | ронятимеш | ронятимете |
3 особа | ронятиме | ронятимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | роняв | роняли |
Жіночий рід | роняла | |
Середній рід | роняло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | роняймо | |
2 особа | роняй | роняйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | роняючи | |
Минулий час | ронявши |
впускати
ВПУСКАТИ і (УПУСКАТИ), аю, аєш, недок., ВПУСТИТИ (УПУСТИТИ), впущу, впустиш, док., перех. 1. до кого - чого, у що й без додатка. Давати можливість, дозволяти в'їхати, увійти куди-небудь. Антей одчиняє хвіртку і впускає Федона (Л. Укр., III, 1952, 433); - Карім, зачиніть двері і не впускайте нікого... (Ле, Міжгір'я, 1953, 174); Свята брама одчинилась. Козака впустили (Шевч., II, 1953, 36); Трохим Іванович пішов провідати її на світанку, але його не впустив до хворої старий фельдшер (Шиян, Гроза.., 1956, 97); * Образно. Дарма впустив у серце він образу (Гонч., Вибр., 1959, 250); // Давати можливість чому-небудь проникати кудись. Вранці Ладимко, широко розчинивши вікна, впускав .морозне повітря й робив півгодинну зарядку (Руд., Остання шабля, 1959, 188); Для нормальної роботи двигуна внутрішнього згоряння в його циліндри необхідно своєчасно впускати свіжу горючу суміш (Автомоб., 1957, 43); // Вливати потроху, маленькими дозами. Так вона ще три дні пролежала мовчки, тільки водиці моя Явдошка ложечкою у рот упускала (Барв., Опов.., 1902, 116); При постійній сльозотечі.. впускають в очі кминні краплі (Лікар. рослини.., 1958, 42).
@ В одно вухо (одним вухом) впускати (впустити), а в друге (другим) випускати (випустити) - неуважно слухати; легковажно ставитися до сказаного. - А про ту заморську нісенітницю, то я в одно ухо впускала, а в друге випускала, та й зовсім-таки не знаю (Вовчок, Я, 1955, 104).
2. Втикати, всаджувати що-небудь гостре в щось. А ніщо так у його [Морозенка], як зуби! Наче голочки, ..він як кусає ними, то впускає в тіло (Мирний, IV, 1955, 291); Одна бджола вдарилась в його щоку і впустила жало (Н.-Лев., III, 1956, 23); // Роблячи укол, впорскувати що-небудь. Щоб розбурхать свої слабкі нерви, вона впускала собі морфій в ліве плече (Н.-Лев., IV, 1956, 229).
ВПУСКАТИ2 див. упускати 1.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | впускаю | впускаємо |
2 особа | впускаєш | впускаєте |
3 особа | впускає | впускають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | впускатиму | впускатимемо |
2 особа | впускатимеш | впускатимете |
3 особа | впускатиме | впускатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | впускав | впускали |
Жіночий рід | впускала | |
Середній рід | впускало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | впускаймо | |
2 особа | впускай | впускайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | впускаючи | |
Минулий час | впускавши |