рославий
РОСЛАВИЙ, РОСЛЯВИЙ, а, е, розм. Те саме, що рослий. Повз веселий гурток поволі пройшов теж шестикласник, Петрусь Химченко: сухорлявий хлопець, не дуже рославий (Крим., Вибр., 1965, 311); Хоч і молодий був [Артем] на літа, а на зріст уже цілий парубок: у батька вдався - рослявий (Головко, II, 1957, 401); Родюча жирна галицька земля; і жито на ній удалося буйне, рославе (Мушк., Серце.., 1962, 306); Їхав добрий молодець, Зупинивсь під горобиною Рослявою, кучерявою (Перв., Слов. балади, 1946, 28).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | рославий | рослава | рославе | рославі |
Родовий | рославого | рославої | рославого | рославих |
Давальний | рославому | рославій | рославому | рославим |
Знахідний | рославий, рославого | рославу | рославе | рославі, рославих |
Орудний | рославим | рославою | рославим | рославими |
Місцевий | на/у рославому, рославім | на/у рославій | на/у рославому, рославім | на/у рославих |