ростучий
РОСТУЧИЙ, а, е, рідко. Дієпр. акт. теп. ч. до рости. Завданням радянської шкільної гігієни є вивчення ростучого організму у найтіснішому зв'язку з умовами його існування (Шк. гігієна, 1954, 4); У житті завжди існує нове і старе, ростуче і відмираюче (Вітч., 8, 1958, 134); Обвали бомб, ростучий рев безодні, Удар об грунт залізнотілих брил (Бажан, І, 1946, 138); Молода радянська поезія була поезією непідробної бадьорості і високого душевного піднесення, в якому відбилося життєрадісне світовідчування ростучого, висхідного класу, класу-переможця (Про багатство л-ри, 1959, 117).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | ростучий | ростуча | ростуче | ростучі |
Родовий | ростучого | ростучої | ростучого | ростучих |
Давальний | ростучому | ростучій | ростучому | ростучим |
Знахідний | ростучий, ростучого | ростучу | ростуче | ростучі, ростучих |
Орудний | ростучим | ростучою | ростучим | ростучими |
Місцевий | на/у ростучому, ростучім | на/у ростучій | на/у ростучому, ростучім | на/у ростучих |