рукоблудниця
РУКОБЛУДНИЦЯ, і, ж. Жін. до рукоблудник.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | рукоблудниця | рукоблудниці |
Родовий | рукоблудниці | рукоблудниць |
Давальний | рукоблудниці | рукоблудницям |
Знахідний | рукоблудницю | рукоблудниць |
Орудний | рукоблудницею | рукоблудницями |
Місцевий | на/у рукоблудниці | на/у рукоблудницях |
Кличний | рукоблуднице | рукоблудниці |