рукопашний
РУКОПАШНИЙ, а, е. Який здійснюється без зброї або холодною зброєю (про бій, битву). Були хвилини, коли, солдати віч-на-віч сходились у рукопашному бою з ворогами в окопах (Скл., Хазяїни, 1948, 69); В рукопашному бою успіх битви визначали сокири (Гжицький, Опришки, І962, 185); // у знач. ім. рукопашний, ного, ч.; рукопашна, ної, ж. Бій, битва, що здійснюються врукопаш. За вікнами вагона ніч Ішла, покраяна вогнями.. На полустанках передмість Йшли рукопашні з ворогами (Ус., І сьогодні.., 1957, 93); На горбах закипіла рукопашна (Перв., Атака.., 1946, 12).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | рукопашний | рукопашна | рукопашне | рукопашні |
Родовий | рукопашного | рукопашної | рукопашного | рукопашних |
Давальний | рукопашному | рукопашній | рукопашному | рукопашним |
Знахідний | рукопашний, рукопашного | рукопашну | рукопашне | рукопашні, рукопашних |
Орудний | рукопашним | рукопашною | рукопашним | рукопашними |
Місцевий | на/у рукопашному, рукопашнім | на/у рукопашній | на/у рукопашному, рукопашнім | на/у рукопашних |