рукоятка
РУКОЯТКА, и, ж. 1. Частина ручного інструмента, зброї і т. ін., за яку його тримають; держак. Парникова мотика складається з металевого корпуса.. та дерев'яної рукоятки (Хлібороб Укр., 4, 1969, 23); Одною рукою стискував [Оксен] рукоятку автомата, другою дуло (Тют., Вир, 1964, 440).
2. Деталь механізму, приладу, за яку беруться рукою для пересування, перемикання, повороту. Машиніст рукояткою контролера регулює швидкість і силу тяги електровоза (Сигналізація.., 1955, 5).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | рукоятка | рукоятки |
Родовий | рукоятки | рукояток |
Давальний | рукоятці | рукояткам |
Знахідний | рукоятку | рукоятки |
Орудний | рукояткою | рукоятками |
Місцевий | на/у рукоятці | на/у рукоятках |
Кличний | рукоятко | рукоятки |