рум'яніти
РУМ'ЯНІТИ, ію, ієш, недок. 1. Те саме, що рум'янитися 1. Якби мені шовку, вишити б я вміла, якби кохав мене щиро, я би рум'яніла (У. Кравч., Вибр., 1958, 125); Миронич з утіхою стежив, як оживав хлопець, рум'яніло зажовкле лице, блискотіли очі (Горд., II, 1959, 117).
2. перен. Ставати рожево-червоним або багряним під час сходу чи заходу сонця. Земля усміхається, радо приймає ту ласку [сонця] і вся рум'яніє в західному сяйві (Дн. Чайка, Тв., 1960, 173).
3. перен. Ставати червоним, рожевим (про плід).
4. перен. Набувати червонуватого, золотисто-коричневого відтінку під час смаження або випікання.
5. перен. Виділятися червоним, рожевим забарвленням або червонуватим, золотисто-коричневим відтінком; // Цвісти червоним, рожевим цвітом. Любов моя, вірна подруго, ходімо в життя ізі мною, Де рожі мої рум'яніють і дощик іде стороною (Мал., Запов. джерело, 1959, 48).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | рум'янію | рум'яніємо |
2 особа | рум'янієш | рум'янієте |
3 особа | рум'яніє | рум'яніють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | рум'янітиму | рум'янітимемо |
2 особа | рум'янітимеш | рум'янітимете |
3 особа | рум'янітиме | рум'янітимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | рум'янів | рум'яніли |
Жіночий рід | рум'яніла | |
Середній рід | рум'яніло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | рум'яніймо | |
2 особа | рум'яній | рум'янійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | рум'яніючи | |
Минулий час | рум'янівши |