рівноцінний
РІВНОЦІННИЙ, а, е. 1. Який має однакові з чим-небудь ціну, вартість.
2. Однаковий з ким-, чим-небудь своїми якостями, властивостями, значенням, роллю і т. ін. - Ви хочете зруйнувати його [народу] світогляд, його віру, хоч замість того нічого рівноцінного не даєте йому... (Коцюб., II, 1955, 137); Колгосп має багато випасів. Не всі вони рівноцінні. Значна площа їх потребує поліпшення (Колг. Укр., 7, 1958, 24); Вживати іншомовне слово, коли є рівноцінне йому російське слово, - означає ображати і здоровий розум і здоровий смак (Бєлін., Вибр. статті, 1948, 342).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | рівноцінний | рівноцінна | рівноцінне | рівноцінні |
Родовий | рівноцінного | рівноцінної | рівноцінного | рівноцінних |
Давальний | рівноцінному | рівноцінній | рівноцінному | рівноцінним |
Знахідний | рівноцінний, рівноцінного | рівноцінну | рівноцінне | рівноцінні, рівноцінних |
Орудний | рівноцінним | рівноцінною | рівноцінним | рівноцінними |
Місцевий | на/у рівноцінному, рівноціннім | на/у рівноцінній | на/у рівноцінному, рівноціннім | на/у рівноцінних |