різночинський
РІЗНОЧИНСЬКИЙ, а, е. Те саме, що різночинний. Суспільний розвиток Галичини висував тоді [у 80-ті рр. XIX ст.] на арену політичної боротьби нову силу - різночинську інтелігенцію (Рад. літ-во, 3, 1957, 75); В. І. Ленін вказував, що падіння кріпосного права викликало появу різночинця як головного, масового діяча визвольного руху. Почався, за визначенням В. І. Леніна, другий період визвольного руху в Росії, період різночинський, або буржуазно-демократичний (Укр. літ., 9, 1957, 5).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | різночинський | різночинська | різночинське | різночинські |
Родовий | різночинського | різночинської | різночинського | різночинських |
Давальний | різночинському | різночинській | різночинському | різночинським |
Знахідний | різночинський, різночинського | різночинську | різночинське | різночинські, різночинських |
Орудний | різночинським | різночинською | різночинським | різночинськими |
Місцевий | на/у різночинському, різночинськім | на/у різночинській | на/у різночинському, різночинськім | на/у різночинських |