різонути
РІЗОНУТИ, ну, неш, док., перех. і без додатка. Підсил. до різнути. Блискавично вихопив [Андрійко] з кишені ножа, різонув вірьовку, підхопив зів'ялу Тетяну Павлівну на руки (Цюпа, Назустріч.., 1958, 303); Вода була холодна, вона так і різонула тіло (Донч., V, 1957, 26); Як тільки молоді підійшли до воріт, різонула троїста музика (Бурл., О. Вересай, 1959, 172); От раз в перепалці.. різонула Тимосі: - Ви бушуєте, поки нема мого Антося, а хай-но приїде, то дасть він вам гарту! (Свидн., Люборацькі, 1955, 193); Передній з розгону Павла нагайкою по спині різонув, хлопець аж вигнувся... (Горд., Чужу ниву.., 1947, 120).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | різону | різонемо |
2 особа | різонеш | різонете |
3 особа | різоне | різонуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | різонув | різонули |
Жіночий рід | різонула | |
Середній рід | різонуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | різонімо | |
2 особа | різони | різоніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | різонувши |