саман
САМАН, у, ч. Будівельний стіновий матеріал, що являє собою необпалену цеглу, вигот. з глини з домішкою солом'яної січки, полови, гною та ін. і висушену на сонці; лимпач. В балці, біля ставка, де ще затрималося трохи талої води, було людно: тут бригада виготовляла саман (Хор., Ковила, 1960, 20); Стіни з саману, добре укладені і захищені від грунтової і атмосферної вологи,- малотеплопровідні (Свинар., 1956, 273).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | саман | самани |
Родовий | саману | саманів |
Давальний | саманові, саману | саманам |
Знахідний | саман | самани |
Орудний | саманом | саманами |
Місцевий | на/у самані | на/у саманах |
Кличний | самане | самани |