самогончик
САМОГОНЧИК, а, ч. Пестл. до самогон. - Еге, голубчику, це ж ти самогончиком підторговуєш (Вас., II, 1959, 237).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | самогончик | самогончики |
Родовий | самогончика | самогончиків |
Давальний | самогончикові, самогончику | самогончикам |
Знахідний | самогончик | самогончики |
Орудний | самогончиком | самогончиками |
Місцевий | на/у самогончику | на/у самогончиках |
Кличний | самогончику | самогончики |