самозарядний
САМОЗАРЯДНИЙ, а, е, спец. Який заряджається автоматично. Обмінювали [бійці] важкі самозарядні гвинтівки на коротші й легші карабіни (Перв., Дикий мед, 1963, 200).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | самозарядний | самозарядна | самозарядне | самозарядні |
Родовий | самозарядного | самозарядної | самозарядного | самозарядних |
Давальний | самозарядному | самозарядній | самозарядному | самозарядним |
Знахідний | самозарядний, самозарядного | самозарядну | самозарядне | самозарядні, самозарядних |
Орудний | самозарядним | самозарядною | самозарядним | самозарядними |
Місцевий | на/у самозарядному, самозаряднім | на/у самозарядній | на/у самозарядному, самозаряднім | на/у самозарядних |