самозаспокоєння
САМОЗАСПОКОЄННЯ, я, с. Дія і стан за знач. самозаспокоїтися. Якось визріла в голові [Сеспеля] думка - їхати до Федора Пакришня, але тепер він зрозумів, що то була мрія, щаслива казка для самозаспокоєння (Збан., Сеспель, 1961, 294); Всі його помисли були пов'язані з долею Білорусії. У нього не було ні краплини самозаспокоєння, затишшя, бо весь він - порив (Вітч., 6, 1968, 204).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | самозаспокоєння | самозаспокоєння |
Родовий | самозаспокоєння | самозаспокоєнь |
Давальний | самозаспокоєнню | самозаспокоєнням |
Знахідний | самозаспокоєння | самозаспокоєння |
Орудний | самозаспокоєнням | самозаспокоєннями |
Місцевий | на/у самозаспокоєнні | на/у самозаспокоєннях |
Кличний | самозаспокоєння | самозаспокоєння |