самозбереження
САМОЗБЕРЕЖЕННЯ, я, с. Прагнення зберегти своє життя, застерегти себе від загибелі. Інстинкт самозбереження дав чіпкість його рукам, і незабаром він уже був під мостом, спускався задиханий кудись вниз по бантинах (Гончар, Людина.., 1960, 152); У природі відомий закон самозбереження істоти від загину (Дмит., Наречена, 1959, 6).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | самозбереження | самозбереження |
Родовий | самозбереження | самозбережень |
Давальний | самозбереженню | самозбереженням |
Знахідний | самозбереження | самозбереження |
Орудний | самозбереженням | самозбереженнями |
Місцевий | на/у самозбереженні | на/у самозбереженнях |
Кличний | самозбереження | самозбереження |