самомотивація
САМОМОТИВАЦІЯ, -ї, ж. Почуття обов’язку, відповідальності, внутрішня установка на якісну, продуктивну працю, усвідомлене бажання швидше досягти результату; вміння тривалий час обходитися без зовнішніх стимулів і контролю, у тому числі у складних і відповідальних ситуаціях.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | самомотивація | самомотивації |
Родовий | самомотивації | самомотивацій |
Давальний | самомотивації | самомотиваціям |
Знахідний | самомотивацію | самомотивації |
Орудний | самомотивацією | самомотиваціями |
Місцевий | на/у самомотивації | на/у самомотиваціях |
Кличний | самомотиваціє | самомотивації |