самоповторення
САМОПОВТОРЕННЯ, я, с. Повторення чого-небудь раніше сказаного, написаного чи зробленого самим собою. Не може не вражати у багатьох книгах віршів те, що слід було б назвати художнім застоєм і безконечним самоповторенням. Одні й ті ж форми, ті ж гладенькі катрени, ті ж рими (Про багатство л-ри, 1959, 100).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | самоповторення | самоповторення |
Родовий | самоповторення | самоповторень |
Давальний | самоповторенню | самоповторенням |
Знахідний | самоповторення | самоповторення |
Орудний | самоповторенням | самоповтореннями |
Місцевий | на/у самоповторенні | на/у самоповтореннях |
Кличний | самоповторення | самоповторення |