самотній
САМОТНІЙ, я, є. Те саме, що самітний. На базарному майдані горить самотній ліхтарик (Шиян, Баланда, 1957, 83); Часом яка молодиця прийде по воду до криниці, тихо, риплячи, нахилиться журавель,.. і знов вулиця самотня (Л. Укр., III, 1952, 518); Канікули. Самотня й німа стоїть школа. Не чути дитячого щебету (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 17); О зорі-очі! Я при сянні вашім Не раз блукав самотній уночі (Сам., І, 1958, 81); Був він самотній, як палець, одвічний наймит (Ю. Янов., II, 1954, 159); Довгі роки самотнього життя серед розлогих просторів.. навчили його розуміти таємну розмову [вітру] (Коцюб., І, 1955, 388); // у знач. ім. самотній, нього, ч. ; самотня, ньої, ж. Людина, що не має родини або не живе в родині. Карпова тітка померла - десь у городі служила - стара дівка, самотня, і записала Карпові двісті рублів (Коцюб., І, 1955, 299).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | самотній | самотня | самотнє | самотні |
Родовий | самотнього | самотньої | самотнього | самотніх |
Давальний | самотньому | самотній | самотньому | самотнім |
Знахідний | самотній, самотнього | самотню | самотнє | самотні, самотніх |
Орудний | самотнім | самотньою | самотнім | самотніми |
Місцевий | на/у самотньому, самотнім | на/у самотній | на/у самотньому, самотнім | на/у самотніх |