самохарактеристика
САМОХАРАКТЕРИСТИКА, и, ж. Характеристика самого себе, своїх дій, своєї діяльності. На одному з ювілеїв М. Кропивницький, підсумовуючи свою літературну і театральну діяльність, говорив: «Служив я вірою і правдою - хоч, може, іноді й помилявся і спотикався». Це була правдива самохарактеристика (Іст. укр. літ., І, 1954, 440); П. Панч давно відомий як визначний майстер психологічної деталі - його герої індивідуалізуються переважно засобами мовної самохарактеристики (Вітч., 3, 1966, 176).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | самохарактеристика | самохарактеристики |
Родовий | самохарактеристики | самохарактеристик |
Давальний | самохарактеристиці | самохарактеристикам |
Знахідний | самохарактеристику | самохарактеристики |
Орудний | самохарактеристикою | самохарактеристиками |
Місцевий | на/у самохарактеристиці | на/у самохарактеристиках |
Кличний | самохарактеристико | самохарактеристики |