самоціль
САМОЦІЛЬ, і, ж. Те, що само по собі є метою, а не засобом для досягнення чого-небудь іншого. Учений не має права жити минулою славою, вважати науковий ступінь самоціллю. Тупцювання на місці - це ознака застою, занепаду ученого (Наука.., 12, 1962, 5); Деталь у художньому творі, на думку Шевченка, не повинна бути самоціллю, вона повинна бути підпорядкована якійсь вищій ідеї (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 376); Вишивка в українському народному одязі ніколи не була самоціллю, а завжди підпорядковувалась його практичному призначенню (Нар. тв. та етн., 1, 1966, 55).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | самоціль | самоцілі |
Родовий | самоцілі | самоцілей |
Давальний | самоцілі | самоцілям |
Знахідний | самоціль | самоцілі |
Орудний | самоціллю | самоцілями |
Місцевий | на/у самоцілі | на/у самоцілях |
Кличний | самоціле | самоцілі |